Євдокія Ткачук народилася в селі Задубрівці Снятинського району. Тут пройшло все її життя. Закінчила Снятинську середню школу імені Василя Стефаника. З дитинства вишивала. В 1982 році почала працювати в Івано-Франківському художньому комбінаті, тоді й почала відтворювати стару покутську вишивку «біллю» (білим по білому).
В. Качкан в одній із своїх публікацій відзначає, що «...на Снятинщині ... характерним є вишивання білим по білому, щось подібне до Полтавщини, але унікальніше...». На жаль, час стирає давні традиційні для Покуття і, зокрема, на Снятинщині, художні витвори. Лише зрідка старовинні вишивани можна побачити на виставках старожитностей.
Євдокія Ткачук зібрала цілу колекцію старовинних зразків рідкісної в наш час вишивки. Вона поставила собі за мету їх відтворити. Розпочалася наполеглива тяжка праця, але вишивка для неї – як поезія, як чистий весняний цвіт. Призабуту техніку мережаних сорочок поступово відновлено. А далі пішла творчість. На основі старих взірців майстриня створює свої власні композиції. Ця вишивка, перенесена на тонке полотно, надзичайно красива, елегантна.
Виблискують шовчиком дивні візерунки рушників, серветок, подушечок, скатерок... А які вишукані жіночі й чоловічі сорочки! Тут майстриня зберегла і традиційний крій, і настилання, як в інших селах Снятинщини, ніжними кольорами шовку мережані творіння.
Більше 15 років Євдокія Ткачук вишиває. З 1990 року вишивальниця бере участь у виставках Львова, Києва, Івано-Франківська, Коломиї, Снятина. Вона учасниця багатьох міжнародних фестивалів: «Коломийка», «Родослав» та гуцульських – у Коломиї, Косові, Надвірній.
Майстриня організувала свою персональну виставку в музеї Марка Черемшини, брала участь у всіх виставках на районних святах.
Євдокії Ткачук присвоєно звання «Майстра народної творчості» (2001).
У 2004 році була учасницею творчого звіту Івано-Франківщини в Києві, в Національному палаці «Україна».
Художніми рукотворними витворами Є. Ткачук милуються не тільки жителі України. За ними приїжджають з далеких країв, навіть з-за океану. Має майстриня своїх учениць, які підхопили ідею відтворювати традиційну вишивку, а це означає, що мистецькі надбання Покуття будуть мати продовження.
Руслана КІРЕЄВА